- відправляння
- техн. отправле́ние (неоконч. - ещё)
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відправляння
Смотреть что такое "відправляння" в других словарях:
відправляння — я, с. Дія за знач. відправляти 1), 4) і відправлятися 1). Відправляння посилок. Відправляння церковних обрядів … Український тлумачний словник
підправляння — я, с. Дія за знач. підправляти … Український тлумачний словник
відправляння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підправляння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
августали — ів, мн. 1) Колегія жерців, яку заснував імператор Август для відправляння культу ларів і пенатів. 2) Клас жерців, що його запровадив Тіберій для віддавання божественних почестей Августові та роду Юліїв. 3) Ігри, запроваджені на честь Августа в… … Український тлумачний словник
експедиція — ї, ж. 1) спец., книжн. Відправляння, розсилання товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням. Експедиція товарів. Експедиція кореспонденції. 2) спец. Установа або відділ установи, підприємства, що відає відправлянням, розсиланням… … Український тлумачний словник
інтердикт — у, ч. 1) У римському праві – заборона, наказ претора, рішення на користь позивача; розпорядження чи заборона якої небудь дії однієї з сторін; у середні віки – відлучення від церкви. 2) У католицькій церкві – повна або часткова заборона… … Український тлумачний словник
інтердикт — іменник чоловічого роду у католицькій церкві заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав папа з метою покарання іст … Орфографічний словник української мови
